RSS
 

Праздники Украины

Наша кнопка

Офіційний сайт редакції газети Срібнянщина
Головна » 2012 » Квітень » 2 » За мистецтво сокиринчан - 12 балів! (ФОТО)
7:35 PM
За мистецтво сокиринчан - 12 балів! (ФОТО)

Всі вони ще до початку концертної програми сподівались, що сокиринчани подарують справжнє мистецьке свято, але щоб за кожен номер глядачі скандували «браво»» і не відпускали артистів зі сцени? Такого ні під час  нинішнього, ні  минулорічних оглядів - не запам’яталося. Сільський голова Анатолій Маснуха перед початком концерту  розповів про історію села, знаменитих сокиринчан, про день сьогоднішній і талановитих сокиринчан, якими так багате село. Причому це була єдина розповідь за всі звіти, коли керівник громади, представляючи її, виступив без "шпаргалки”.

Чудовою піснею на слова місцевого поета Миколи Харченка «Село моє, Сокиринці кохані» розпочали програму співачки Світлана Колісніченко та Ганна Машевська.

Один за одним змінювались на сцені артисти. Злагодженим був спів жіночого вокального ансамблю,  дзвеніли струни у юних гітаристок Ірини Гавриш та Альони Синельникової.

Але коли вийшов на сцену шістнадцятирічний хлопчина Руслан Звіздун, який вчиться на мікробіолога у місцевому ліцеї, і почав співати невмирущі «Два кольори»,  з перших акордів зал завмер, зачарований неймовірної краси голосом, а потім зірвався вигуками «браво», не відпускаючи хлопця зі сцени. З таким же успіхом Руслан виконав і «Очі волошкові».

Вперше чули глядачі на сцені і такої сили бас, як у Максима Пархоменка. Він заспівав для них «Взяв би я бандуру» та «Вечір надворі».

А якого глибокого змісту була виконана пісня Світланою Колісніченко та Ганною Машевською на слова місцевої  авторки Ольги Лісової «Село моє, промінчик доброти»!

Справжньою зіркою була на концерті  Альона Неревенько, котра, здається, виросла на сцені, тепер уже студентка Ніжинського училища культури і мистецтва і співає Альона тепер, як справжня артистка. На концерті вона виконала пісні «Дорога до матері», «А я тебе любила», «Карпати».

З художнім читанням виступали на сцені Таміла  Романько, Ірина Гавриш, а розсмішив всіх гуморесками сільський голова Анатолій Маснуха.

Танцювальний колектив «Вихор» дуже люблять і шанують сокиринчани, він переможець багатьох обласних конкурсів, його знають і захоплюються ним у райцентрі. Танці «Вихора», хореографічні композиції, безперечно, дуже прикрасили сокиринську колнцертну програму. Де ще в якому селі так танцюють діти, як вихованці директора будинку культури І. Ф. Сологуба в Сокиринцях? Точно ніде і не тільки в нашому районі.

Один за одним змінюються виконавці на сцені. З беззмінним успіхом співали ветерани-аматори Микола Висоцький і Павло Марйоха. Довго не відпускали глядачі ансамбль народної пісні, який виконав  «Через сад-виноград», «Іхали козаченьки», «Біда мене та й заставила».

Самодіяльні аматори, здається, зачарували глядачів, час концерту пролетів, як мить. І ось його заключні акорди, які глядачі зустріли оплесками стоячи.

- Гарячі оплески глядачів, - сказала начальник відділу культури і туризму В. І. Желіба - підтвердження високої мастерності сокиринчан. За всі номери сокиринчанам за 12-бальною системою варто поставити дванадцять. І всім хочеться сказати за це велике спасибі. Зокрема директору будинку культури Івану Сологубу - за   танцювальний колектив «Вихор», за підготовку чудових номерів художньому керівнику Павлу Марйосі. Чудовій співучій талановитій молоді Руслану Звіздуну, Альоні Неревенько, Максиму Пархоменку. Спасибі матері-героїні Раїсі Лебідь, яка захищала на сцені честь Сокиринець разом з своїми дочками.  Одним словом, сокиринський концерт став гідним фіналом огляду і яскравим підтвердженням того, що мистецтво нашого народу - це найбільше багатство.

Поверталась з концерту з найкращими враженнями. Один із глядачів, людина мудра і інтелігентна, з яким нам було по дорозі, поділився своїми роздумами-запитанням: «Ось в районній газеті пишеться гарно про всі огляди, а які ж слова можна до сокиринчан підібрать?» Справді, слова було добирати важко і вони однозначно не передали того високого народного мистецтва, тої атмосфери в залі. Це можна було лише бачити!

В. ПЕТРЕНКО.

Фото Сергія Бебика

Категорія: Культура | Переглядів: 1569 | Додав: sribne_gazeta | Рейтинг: 5.0/2
Всього коментарів: 0



Загляньмо на годинник

-

Профіль

Вівторок
09.03.2021
0:55 AM

<>
 

Це цікаво

Опитування

Оцініть мій сайт


Результат jgbnedfyyz Результати
Всі опитування нашого сайту Архів опитувань

Всього голосувало: 706
 

LINK партнери


Срібнянська Центральна бібліотечна система
Семеновка - наш город!
Історія Чернігівської землі
| 2021 | При використанні матеріалів сайту «Срібнянщина» посилання на http://sribne-gazeta.com.ua/ обов’язкове!