Хіба що краєм дороги, обережно, аби не втрапити в багнюку, бо там і чоботи загубиш.

Вже тиждень минув, як бурхливим потоком неслася вулицею вода вниз, до лугу і далі, до Лисогору. А з нею тонни мулу, змитого з навколишніх полів та ярів. Значна частина його щороку залишається на дорозі, ще частина – на навколишніх городах, решту несе на луг, в річку. Весною, як тільки починає швидко танути сніг, для господарів головне – швидко винести все із погребів. Інакше попливуть і картопля, і консервації.

Перший удар від потоку води на цій вулиці приймає на себе господарство Валентини Ляшенко.  У погребі в неї в ці дні справжній басейн.

- Це поменшало, а то ось дивіться скільки води було, - розповідає жінка. – Десь на півметра вище. У будинку фундамент руйнується.

Від води найбільше потерпають вісім дворів. Причому не тільки весною. Кожна злива чи тривалий дощ влітку стають справжнім стихійним явищем. Не дай Боже, комусь доведеться швидку викликати, хоч на руках хворого неси.

Восени люди продають картоплю, а з останніх дворів по вулиці 30-річчя Перемоги хіба що кіньми довезеш її до машини. Хто сюди наважиться їхати.

Під розмитими водою глибокими бурчаками прокладені водо- та газопровід. Може й труби колись повимиває.

Жахливе враження залишилось від побаченого на городі пенсіонерки Лідії Миколаївни Повознюк.

 Його вкрило таким шаром мулу, що бабуся не знає що й робити – орати город у цьому році чи ні? Нехай і просохне земля, може на кінець травня, та по глибоких рівчаках перша ж гарна злива вимиє картоплю і понесе з водою в луг.

Куди тільки не звертались жителі вулиці аби їм допомогли. Не один рік просять про це сільську, районну владу, дзвонять на "гарячі лінії” в Київ. Та віз і нині там. Правда, після того, як торік на вулиці побував голова райдержадміністрації Олег Власенко, розпочали робити деякі роботи по водовідведенню, вирубувати кущі, щоб спрямувати воду. На тому все й зупинилось. 

За кілька десятків метрів від господарства Валентини Ляшенко вода розмила дорогу на Побочіївки, 

утворивши поряд кілька глибоких ярів, що дійшли аж до поля. Через рік-два ці яри заберуть чималий шмат чорнозему, а дорога у черговий раз "відсунеться” на кілька метрів далі.

Щоб навести лад на цій вулиці не треба шукати якісь неймовірні кошти і втілювати в життя грандіозні проекти. Трохи більше десяти років тому люди жили тут як і всі подоляни. Поле навколо було обваловане, дотримувалась контурна система землеробства і вода кожної весни текла, нікому не завдаючи шкоди. Відновити б обваловку, зробити все як було і не потрібно придумувати нічого нового. 

У понеділок 8 квітня це питання обговорювалось на щотижневій робочій нараді в голови райдержадміністрації Олега Власенка. Зупинились на тому, щоб звернутись за допомогою до СТОВ "Батьківщина”. Цього ж  дня виконавчий директор товариства Микола Дмитренко повідомив редакції, що "Батьківщина” готова допомогти виконати необхідні роботи, як тільки техніка зможе виїхати в поле.