Не можна обійти увагою моральний бік питання роботи волонтерів. Люди по різному ставились до їх пропозицій допомогти землякам, які захищають Україну в зоні АТО. Більшість розпитували куди підуть кошти і допомагали хто чим міг. Мабуть найдорожчою у зібраній сумі, як розповів один з волонтерів, була 50-гривнева купюра, яку вийняв із гаманця старенький дідусь з побажаннями землякам якнайшвидше повернутися з війни цілими і неушкодженими.

Правда, були й інші, нехай і поодинокі випадки, як у одному з магазинів, де волонтерам фактично показали на двері, супроводивши це відповідним коментарем, у якому найкращими були слова про те, що армію має фінансувати держава, а ми нічого не дамо і більше не ходіть сюди з такими проханнями. Звичайно, допомога армії справа добровільна. Ми не будемо називати імен та прізвищ людей, які мають таку позицію. Бо це є саме позиція, а не бідність людини до якої зверталися. Не хочеш – не допомагай та навіщо замість чемно відмовити ображати патріотичні почуття інших?

Не слід забувати, що інформація у нашому невеликому районі, а тим більше у Срібному, дуже швидко поширюється не тільки через цей сайт. Тож чому б і нам, покупцям, не скористатись своїм правом добровільного вибору де і що купувати і надалі десятою дорогою обходити такі торгові точки? Вибір покупців теж треба поважати.