RSS
 

Праздники Украины

Наша кнопка

Офіційний сайт редакції газети Срібнянщина
Головна » 2015 » Січень » 28 » Вічна пам'ять
6:27 PM
Вічна пам'ять

Майже рік, щодня дізнаючись новини про війну на Сході і про наші втрати, про загиблих на війні жителів області, ми найбільше переживали за наших земляків з Срібнянщини, стукали по дереву і загадували про себе одне найбільше бажання - щоб усі вони повернулися з війни живими, щоб сумна звістка ніколи не прийшла у наш район.  На жаль, не сталося.
26 січня Срібнянщину сколихнула страшна новина – в зоні АТО загинув наш земляк з Карпилівки, старший навідник мінометної батареї Олександр Іванович Таценко. У це не хотілося вірити. Як же так?! Тиждень тому він приїжджав у відпустку, до рідної сім'ї, купував подарунки, зустрічався з друзями, дякував срібнянським волонтерам за допомогу, приходив у Карпилівську школу, де вчився сам і де навчається зараз його старший син, третьокласник Владик, в дитячий садочок, до меншого Альошки, який у наступному році буде першокласником. У дитсадку попросив, щоб діти передали бійцям свої малюнки, які так зігрівають душу в умовах жорстоких буднів війни. І до всіх посміхався, жартував, ніби відчував, що бачить їх востаннє. 
Осколок міни обірвав його життя в бою, на передовій. 16 жовтня цього року йому б виповнилось лише 33 роки...
Сьогодні, 28 січня, у Карпилівці був небачений ще у цьому селі похорон. Більше тисячі людей з усього району прийшли, приїхали аби провести героя в останню путь. Серед них - народний депутат Олег Дмитренко, голова райдержадміністрації Микола Близнюк і голова районної ради Павло Кириченко, військовий комісар Срібнянського ОМВК Костянтин Глюзо, військовослужбовці Срібнянського військомату, керівники, колеги з СТОВ “Батьківщина”, де до мобілізації Олександр працював трактористом, працівники багатьох підприємств, установ, організацій району, учні і школярі Карпилівської школи.
В центрі Карпилівки відбувся траурний мітинг. З болем у серці, не стримуючи сліз, говорили виступаючі слова вдячності про Олександра, який віддав своє життя за всіх нас, щоб захистити Україну від терористів і російських агресорів, щоб війна не дісталася нашого краю, говорили слова підтримки сім'ї, рідним. 
На похорон приїхали двоє однополчан Олександра, які воювали поряд з ним -  старшина батареї Юрій Трегуб родом з Херсонської області та  близький друг Анатолій Севастьянов родом з Хмельниччини. 
- На місці Олександра міг бути кожен з нас, - сказав Анатолій Севастьянов. - Міг бути і я, такий же солдат, якого теж чекають вдома двоє дітей, чи хтось другий. Але доля зробила такий вибір. Обіцяю, що до останнього стоятимемо на своїх позиціях, не здамо їх ворогу, робитимемо все, що в наших силах, аби меншим було горе та сльози батьків і дітей. І вибачайте, що так сталося, що Саша не повернувся з війни живим.
Закінчився мітинг і полилася над Карпилівкою тужлива мелодія пісні “Пливе кача по Тисині...”, яка стала реквіємом-прощанням за загиблими за Україну. Траурна процесія рушила на кладовище. Поховали Олександра з салютом і всіма військовими почестями.
Розпорядженням голови райдержадміністрації 28 січня 2015 року в районі було оголошено Днем жалоби. 

Сергій Бебик


Категорія: Суспільство | Переглядів: 1225 | Додав: sribne_gazeta | Рейтинг: 3.4/19
Всього коментарів: 1
0  
1 Fraxinus   (31.01.2015 10:16 PM)
https://www.youtube.com/watch?v=UTPCEzl_qWc




Загляньмо на годинник

-

Профіль

Вівторок
19.02.2019
5:30 AM

<>
 

Це цікаво

Опитування

Оцініть мій сайт


Результат jgbnedfyyz Результати
Всі опитування нашого сайту Архів опитувань

Всього голосувало: 651
 

LINK партнери


Срібнянська Центральна бібліотечна система
Семеновка - наш город!
Історія Чернігівської землі
| 2019 | При використанні матеріалів сайту «Срібнянщина» посилання на http://sribne-gazeta.com.ua/ обов’язкове!